1618_Szymona Starowolskiego – ‘Wielkiego Turka Listy’; Kraków

Откако ја испративме делегацијата кај вас, видовме дека повеќе сте склони кон расправање отколку кон мир. Ние веќе толку пати сме прифатиле услови за мир со нашите соседи, трпеливо поднесувајќи ги условите, без ништо непромислено да отфрлиме. Зашто е штетно за угнетениот гордо да се однесува кон оној што му дава мир.

Македонците до Турчинот

Не можеме со исто мерило да судиме за мир, бидејќи ние сакаме да ја браниме татковината и слободата, а ти сакаш со меч да ги прошируваш своите царства. Затоа не можеме, а да не мислиме машки и срдечно за Речпосполитата, зашто ништо поубаво кај човекот од слободата не гледаме. А на тираните им е својствена оваа злоба, дека слободните народи секогаш ги мразат со тешка омраза.

Македонија под себе ја имала Албанија, богата со обилие, а таа пак Епир, каде некогаш владеел Скендербег, тој моќен маж меѓу европските орли. За него раскажуваат дека убил двајца турски цара, а третиот морал да избега, и поседел немал дел од Македонија и Албанија под Мухамед, а Драч бил негова погранична тврдина од Јонското Море до копното. Но по смртта на Скендербег, сето тоа повторно го освоил Турчинот, преку Избаланд Сезан, стариот непријател, бидејќи синовите на Скендербег беа малолетни, па во советот се согласија за свадба.

Pontowie Turkowi.

S Crodoblinym byd prescinko kásdemu, cos pse Bog insego ieft, ieno lakki (obie miechy ludmi siednanie? Ty tedy odeslanby nam te okrety, s dannyeb nieprsyia-ciot, teras tonarsybon do novyn (obie vysniles. Tak to piekna ieft rsecs, krsynde n lakke obroci).

W tym to poncie (aieft tam wielflie mitiato Amafya) y barso begate w fupicctwad rosmitite / tadise y Synopi Colonia Me-lefiorum) wrobist sie y panomai Mubrybateo on flamyn/ tiory wobbiescidi y bod isysfi vnial. Teras te ocyszine tego / rozbisell u uret mi cyster 25 ifoftoa/ Andtolflie/ Amazyflie/ Barimantflie/ Amabulflie y na 25eglerbetá Synopfliego.

Turck Macedonom.

P Offonie naby odpravili legacya presdemna, ale kto- rasicie nas barsicy do saqinenvania, niseli do lakki po-budili. W am boniem tak viele rasy ius danno snycie-sonym prsyftalo, cierplinie kondicey pokoiu prisymonac, nis nieros(adnie odrusucá. Sspetna to aboniem ieft,taka nedga vtrapionenu,hardsie (obie s snyciejsca poczyná.

M Acedontczycy flarey flawy pañmigte ábo imie záchowydiac’ olugo siey Gracelin Cefarism bionili (pod teorech regiment sácsa-fem popapoli) y Curlowni nemniety psy Benenczycfadó y Uce, wichad oponujac fic epípeali/ pasmojent mafonicé bo talicy neose

# Wielkiego Turká

Wszystkie, jak i po pierwsze, było podjęte przez powinnych rolfajówki, teraz faini pod łącznemu niewolę leżąc/ ledwie co troche firwy farbojnego ściśnęło podpisać moga/a w dofatii zgolił najubośniej na nad wyjątkiem narody Słowianie/ bo im Turcy biorą wyjątko co cimo mańs.

## Macedończycy Turkowi.

Z Adną miarą fatężnego pokoiu stoba sądowań nie możemy, który visuliemy bronić ocyzyny y wolno-ści wfánianie, a ty zaśię mieczem pánftwa rozszerzać praniejs. A przetos nie możem ieno meśnie a [serce o Rzescypofolitye monić, ktory nic piekniey sięgo w człowieku nad wolność nie wpatruiemy. Tyrannom saśię ta słosć ieft popołita, iś zanwse wolne narody, ciężką nienawiscią przesadlaudią.

M Zcedonia zaimyła pod fobą Albania / powinny obfija/ a ta zaśię ePrie/ Łódzkiego wiechu SztAnderbeg panował/ maleesny máb wgylite eEuropejskie Prole / o Trozym powiodała/ że dwa wla- nig reta zabit eUretow/ wiercy mišeli dwa rejaćd/ y posiadł byl cześć niemalna Maceonicy y Albaniey pod Ntabometem/a Menecipzy nim miała Durezja pogranicznego od morza Jonryfiegdo foftali. Leci po śmierci Sztanderbetowe/ wyjytito to snowu opanował euret/ pjesz Afabechda Seemaná firego/ Menety/ Erozy Janá Sztanderbetowego fynd opietunami byli/ w Soncium rzejti pora śiwby.

### Turek Azyanom.

Połonie naby w Zysku legacya odpinivili, która w